КНП Харківської обласної ради «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Зелена Діброва»» розташований у селищі Високий Харківського району, приблизно за 40 км від Харкова.
Під час активних бойових дій Центр не евакуювався і не припинив роботу. Команда залишилася на місці та продовжила приймати дітей з інвалідністю, дітей без батьків, дітей у найтяжчих станах. Обстріли, відключення електроенергії, дефіцит ресурсів і складна логістика не зупинили роботу закладу.
Сьогодні «Зелена Діброва» працює як денний стаціонар і надає комплексну реабілітаційну допомогу дітям із захворюваннями нервової системи, порушеннями опорно-рухового апарату, вродженими та набутими порушеннями розвитку, наслідками травм і оперативних втручань та іншими станами, які потребують відновлення функцій і покращення якості життя.
У Центрі працюють фахівці фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи, логопеди та інші спеціалісти мультидисциплінарної команди. Діти можуть отримувати фізичну терапію, ерготерапію, лікувальну фізкультуру, масаж, логопедичну та психологічну допомогу, синглетно-кисневу терапію.
Лише від початку 2026 року реабілітацію у Центрі пройшли 136 дітей. Заклад також рухається до розширення спроможності до 30 місць одночасно.
Саме для такого закладу питання доступності має особливу вагу. Коли дитина приїжджає на реабілітацію, родина має думати про лікування, відновлення та результат. Дорога через будівлю не повинна перетворюватися на ще одне випробування.
Робота, яка вже дала результат
АМІ вже має досвід роботи із «Зеленою Дібровою».
У попередньому проєкті за підтримки ПРООН було відремонтовано шість кімнат, оновлено коридор, облаштовано санітарне приміщення, придбано спеціалізовані меблі та обладнання для дітей.
Для шести кімнат придбали 30 спеціалізованих дитячих ліжок з ортопедичними матрацами та 30 ліжок для супроводжувальних дорослих. Простір також отримав приліжкові тумби, пеленальні комоди, столики для годування, бактерицидні рециркулятори, дитячі гойдалки, кондиціонери та резервні джерела живлення.
У результаті приміщення адаптували для одночасного перебування 30 дітей та 30 дорослих.
Окремо було облаштовано кімнату для дітей раннього віку та простір для ерготерапії, де діти можуть розвивати навички самообслуговування, сенсорної інтеграції, координації рухів та адаптації до повсякденного життя.
За підтримки Helvetas АМІ також працювала над розвитком сенсорного простору в Центрі.
Тобто за останні проєкти зміни торкнулися безпосередньо тих приміщень, де діти перебувають, відновлюються, навчаються нових навичок та отримують допомогу.
Але після завершення попереднього етапу залишилося принципове питання: наскільки доступним є шлях до цих приміщень?
29 критичних бар’єрів
Під час дослідження об’єкта було зафіксовано 29 критичних бар’єрів на маршруті від входу до функціональних приміщень.
Зафіксовані бар’єри не варто сприймати як оцінку роботи нинішнього керівництва Центру. Значна частина проблем сформувалася задовго до сьогоднішньої команди, ще на етапі створення будівлі та її первинного планування.
Подібна ситуація характерна для багатьох закладів охорони здоров’я, освіти та соціальної сфери, збудованих десятки років тому. Універсальний дизайн тоді не був системною вимогою до організації простору, тому сьогодні такі будівлі потребують складної адаптації.
Для родини, яка виховує дитину з інвалідністю, фізичний бар’єр у закладі, куди вона приїжджає по допомогу, означає ще один виклик. Поріг. Незручні двері. Недостатній простір для маневрування. Відсутність зрозумілої навігації. Складний доступ до санітарного приміщення.
Кожна така деталь окремо може здаватися невеликою проблемою. Для людини на кріслі колісному, дитини з порушенням опорно-рухового апарату чи батьків, які супроводжують дитину, сукупність таких бар’єрів визначає, наскільки самостійно та безпечно вони можуть користуватися закладом.
Стару будівлю неможливо почати з чистого аркуша
Адаптація існуючої будівлі завжди складніша за проєктування нового об’єкта.
Коридор уже має певну ширину. Двері вже встановлені. Інженерні мережі проходять своїми трасами. Перепади рівнів сформувалися багато років тому. Планування приміщень має конструктивні обмеження.
Тому робота з безбар’єрністю потребує не механічного перенесення окремих нормативних показників у креслення, а детального аналізу конкретної будівлі та сценаріїв її використання.
Потрібно розуміти, як людина проходить весь маршрут, де вона може зупинитися, чи зможе розвернутися, відкрити двері, знайти необхідне приміщення, скористатися санітарною кімнатою та самостійно продовжити рух.
Саме тому у новому проєкті ми працюємо з експертом з доступності, використовуємо результати інструментального дослідження та формуємо планувальні рішення для конкретного об’єкта. У роботі враховуються вимоги ДБН В.2.2-40:2018 та принципи універсального дизайну.
Тут особливо важливе поєднання нормативних вимог, технічних можливостей будівлі та реальних потреб людей, які щодня користуються простором.
Новий етап роботи
Новий проєкт «Простір турботи «Зелена Діброва»: інклюзивне середовище для дітей. 2.0» спрямований на створення безбар’єрного маршруту від входу до двох функціональних блоків.
У вхідній групі заплановано адаптацію пандусів до нормативного ухилу, встановлення поручнів на трьох рівнях висоти, усунення порогів, адаптацію дверних прорізів та нанесення тактильного й контрастного маркування.
У холі та коридорі передбачено рівномірне освітлення, тактильне маркування та доступну навігацію. Біля входу з’явиться мнемосхема, а навігаційні таблички матимуть дублювання шрифтом Брайля.
Окрема частина роботи стосується двох санітарних приміщень. Планується перепланування, розширення дверних прорізів, створення простору для маневрування діаметром не менше 1,50 м, облаштування доступних душових та зон умивальників, встановлення поручнів, аварійних кнопок виклику з двостороннім голосовим зв’язком, протиковзкого покриття та інших необхідних елементів.
Окрему увагу приділяємо працівникам Центру. Щонайменше 15 людей пройдуть навчання щодо безбар’єрного середовища, комунікації з маломобільними групами та безпечного користування встановленим обладнанням.
Партнерство, яке дозволяє продовжувати роботу
Для АМІ продовження співпраці з ПРООН у «Зеленій Діброві» має особливу цінність.
Попередній проєкт дав нам можливість добре вивчити об’єкт, познайомитися з командою Центру, побачити технічні особливості будівлі та зрозуміти потреби людей, які користуються його послугами.
Тепер ми можемо спиратися на цей досвід і працювати далі.
Особливо цінною для нас є професійна комунікація з партнерською командою ПРООН. Під час підготовки проєкту виникає багато питань, які потребують спільного обговорення: як адаптувати рішення до конкретної будівлі, як поєднати нормативні вимоги з реальними технічними можливостями, які зміни матимуть найбільший практичний результат.
У такій роботі важливі відкритість до запитань, аргументації та професійного діалогу. Саме через таку взаємодію результати дослідження перетворюються на конкретні рішення для простору.
Ми вдячні ПРООН за продовження партнерства, підтримку нового етапу роботи та професійну комунікацію, яка дозволяє разом шукати рішення для складного реального об’єкта.
Для нас важливо, що робота із «Зеленою Дібровою» має продовження. Адже зміни в таких закладах рідко відбуваються одним проєктом. Вони потребують послідовної роботи, технічної експертизи, розуміння потреб закладу та партнерів, готових інвестувати у результат.
Сьогодні ми працюємо над тим, щоб людина могла пройти шлях від входу до приміщення, де отримує необхідну допомогу, без зайвих фізичних перешкод.
Для родини, яка приїжджає сюди з дитиною, така зміна може виглядати дуже простою: зайти до будівлі, проїхати коридором, знайти потрібне приміщення, скористатися санітарною кімнатою, отримати допомогу.
За кожною такою простою дією стоїть велика технічна робота, дослідження, проєктування, експертні рішення та щоденна взаємодія людей, які працюють над одним результатом.
Саме над таким простором ми продовжуємо працювати у «Зеленій Діброві».
